Словник української мови (1937)/відговітися
| ◀ відгнивати | Словник української мови В відговітися |
відговорити ▶ |
|
Відгові́тися, ві́юся, єшся, гл. Отговеться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
| ◀ відгнивати | Словник української мови Борис Грінченко В відговітися |
відговорити ▶ |
|
Словник української мови — В
відговітися
Борис Грінченко
1937
Відгові́тися, ві́юся, єшся, гл. Отговеться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.