Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відгулити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відгулити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відгу́лити, лю, лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.