Словник української мови (1937)/відгулити
| ◀ відгулень | Словник української мови В відгулити |
відгуляти ▶ |
|
Відгу́лити, лю, лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
| ◀ відгулень | Словник української мови Борис Грінченко В відгулити |
відгуляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відгулити
Борис Грінченко
1937
Відгу́лити, лю, лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.