Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віддиматися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віддиматися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віддима́тися, ма́юся, єшся, сов. в. відду́тися, відідму́ся, ме́шся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губах: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись. Мир. ХРВ. 33.