Словник української мови (1937)/віддякувати

by Борис Грінченко

◀ віддяка

Словник української мови Борис Грінченко В віддякувати

віддякуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віддя́кувати, кую, єш, віддя́чити, чу, чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим диявольским синам, гукали громадяни, віддячим! Стор. МПр. 51.