Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віддячливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віддячливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віддя́чливий, а, е. Старающийся отблагодарить чем-либо. Він такий оддячливий був. Черниг. у.