Словник української мови (1937)/віддіжурити
Зовнішній вигляд
◀ віддівувати | Словник української мови В віддіжурити |
відділ ▶ |
|
Віддіжу́рити, рю, риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема. Васильк. у.