Словник української мови (1937)/відерник

by Борис Грінченко

◀ відерковий

Словник української мови Борис Грінченко В відерник

відерце ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віде́рник, ка, м. 1) Делающий ведра. 2) Горшок, чугун вместимостью в 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.