Словник української мови (1937)/відживляти

by Борис Грінченко

◀ відживіти

Словник української мови Борис Грінченко В відживляти

віджимати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відживля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відживи́ти, влю́, виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. I. 78).