Словник української мови (1937)/відкаснутися

by Борис Грінченко

◀ відкасник

Словник української мови Борис Грінченко В відкаснутися

відкатувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відкасну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тільки на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.