Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відкидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відкидатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відкида́тися, да́юся, єшся, сов. в. відки́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. Левиц. I. 520. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од нього. Левиц. Пов. 276. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. Левиц. I. 92. 4) Принимать, принять прежний вид (после превращения во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. Ромен. у. 5) Отворяться, отвориться. Ворота… раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж. МВ. (О. 1862. I. 97).