Словник української мови (1937)/відкликатися
Зовнішній вигляд
◀ відкликати | Словник української мови В відкликатися |
відклінне ▶ |
|
Відклика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відкликну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.