Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відколуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відколуплювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відколу́плювати, люю, єш, відколу́пувати, пую, єш, сов. в. відколупа́ти, па́ю, єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.