Словник української мови (1937)/відкуплятися
Зовнішній вигляд
◀ відкупляти | Словник української мови В відкуплятися |
відкупне ▶ |
|
Відкупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відкупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерті не боюся, я від смерті одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. I. 108.