Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відлучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відлучувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлу́чувати, чую, єш, гл. = Відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.