Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відлютувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відлюдок Словник української мови
Борис Грінченко
В
відлютувати 		відлютуватися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відлютувати&oldid=584374