Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відлютувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відлютувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.