Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відлягти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відлягти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлягти́, жу, жеш, гл. Отлечь. Насилу від серця відлягло. Відлягло́ в животі́. Прошла спазма в желудке.