Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відмагати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмагати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмага́ти, га́ю, єш, сов. в. відмогти́, можу, жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сім'ю людей, то треба було хати. МВ. I. 44.