Словник української мови (1937)/відмолювати

by Борис Грінченко

◀ відмолочувати

Словник української мови Борис Грінченко В відмолювати

відмолюватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмо́лювати, люю, єш, сов. в. відмоли́ти, лю́, лиш, гл. Отмаливать, отмолить. Буду просить бога… може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.