Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відмуровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмуровувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмуро́вувати, вую, єш, сов. в. відмурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стену, которая закрывала вход. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стеной. Відмурував город від сусіда.