Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відмітний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмітний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмі́тний, а, е. Отличный, отличающийся от чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.