Словник української мови (1937)/віднадитися
Зовнішній вигляд
◀ віднаджувати | Словник української мови В віднадитися |
віднайти ▶ |
|
Відна́дитися, джуся, дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.