Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віднімати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віднімати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відніма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відня́ти, німу́, меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи може в лісі хто відняв? Шевч.