Словник української мови (1937)/відпалюватися

by Борис Грінченко

◀ відпалитися

Словник української мови Борис Грінченко В відпалюватися

відпанувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпа́люватися, лююся, єшся, сов. в. відпали́тися, лю́ся, лишся, гл. При степном пожаре поджигать траву, чтобы вызвать встречный пожар и таким образом прекратить дальнейшее распространение пламени. О. 1862. V. Кух. 31.