Словник української мови (1937)/відпарювати

by Борис Грінченко

◀ відпаріти

Словник української мови Борис Грінченко В відпарювати

відпасати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпа́рювати, рюю, єш, сов. в. відпа́рити, рю, риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпар лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высечь, побить.