Словник української мови (1937)/відпливати

by Борис Грінченко

◀ відплив

Словник української мови Борис Грінченко В відпливати

відплішити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відпливти́, ву́, ве́ш, відпли́нути, ну, неш, відплисти́, ву́, ве́ш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. I. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.