Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відпокутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відпокутувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпоку́тувати, тую, єш, гл. Искупить покаянием. Маруся… подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.