Словник української мови (1937)/відполовинити
| ◀ відполіскувати | Словник української мови В відполовинити |
відполоскати ▶ |
|
Відполови́нити, ню, ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає… Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.