Словник української мови (1937)/відпрохуватися
| ◀ відпрохувати | Словник української мови В відпрохуватися |
відпрошувати ▶ |
|
Відпро́хуватися, уюся, єшся, сов. в. відпроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Відпрошувати, ся.
| ◀ відпрохувати | Словник української мови Борис Грінченко В відпрохуватися |
відпрошувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпрохуватися
Борис Грінченко
1937
Відпро́хуватися, уюся, єшся, сов. в. відпроха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Відпрошувати, ся.