Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відрадощі

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відрадонька Словник української мови
Борис Грінченко
В
відрадощі 		відразу ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відра́дощі, щей, ж. мн. = Відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відрадощі&oldid=586532