Словник української мови (1937)/відригатися

by Борис Грінченко

◀ відригати

Словник української мови Борис Грінченко В відригатися

відріз ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відрига́тися, га́юся, єшся, сов. в. відригну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ном. № 369.