Словник української мови (1937)/відроблятися
Зовнішній вигляд
◀ відробляти | Словник української мови В відроблятися |
відробок ▶ |
|
Відробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відроби́тися, блю́ся, бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було надвечір одробимось, пані куди в гостину піде, — сидимо коло воріт. МВ. II. 36.