Словник української мови (1937)/відрубний
| ◀ відрублювати | Словник української мови В відрубний |
відрубність ▶ |
|
Відру́бний, а, е. 1) Отдельный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
| ◀ відрублювати | Словник української мови Борис Грінченко В відрубний |
відрубність ▶ |
|
Словник української мови — В
відрубний
Борис Грінченко
1937
Відру́бний, а, е. 1) Отдельный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.