Словник української мови (1937)/відрізуватися

by Борис Грінченко

◀ відрізувати

Словник української мови Борис Грінченко В відрізуватися

відрікати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відрі́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. відрі́затися, жуся, жешся, гл. Отрезывать, отрезать себя от чего. Взяла ключ і ніж, відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.