Словник української мови (1937)/відслуга
| ◀ відслонятися | Словник української мови В відслуга |
відслуговувати ▶ |
|
Відслу́га, ги, ж. 1) Отслуживание. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу. 2) Отплата, вознаграждение за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конец службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. I. 158.