Словник української мови (1937)/відслужувати

by Борис Грінченко

◀ відслужитися

Словник української мови Борис Грінченко В відслужувати

відсоборувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відслу́жувати, жую, єш, сов. в. відслужи́ти, жу́, жиш, гл. = Відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. I. 124.