Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відстобурчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відстобурчувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсто(в)бу́рчувати, чую, єш, сов. в. відсто(в)бу́рчити, чу, чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.