Словник української мови (1937)/відсторонитися

by Борис Грінченко

◀ відстор

Словник української мови Борис Грінченко В відсторонитися

відсторонь ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсторони́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Посторониться. 2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти. Мир. Пов. II. 103.