Словник української мови (1937)/відстрахати

by Борис Грінченко

◀ відстраждати

Словник української мови Борис Грінченко В відстрахати

відстрахатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відстраха́ти, ха́ю, єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхом. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.