Словник української мови (1937)/відстрявати

by Борис Грінченко

◀ відстрахатися

Словник української мови Борис Грінченко В відстрявати

відступ ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відстрява́ти, ряю́, є́ш, сов. в. відстря́ти, ря́ну, неш, гл. Отступать, отступить от чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв. Александров. у. (Залюбов.).