Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відсікати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсікати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсекать, отсечь.