Словник української мови (1937)/відсіль
Зовнішній вигляд
◀ відсіктися | Словник української мови В відсіль |
відсісти ▶ |
|
Відсі́ль, відсіля́, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко-важко, як я піду відсіль. Нп. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106.