Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відсіль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсіль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсі́ль, відсіля́, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко-важко, як я піду відсіль. Нп. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106.