Словник української мови (1937)/відтаганювати
| ◀ відтаганити | Словник української мови В відтаганювати |
відтак ▶ |
|
Відтага́нювати, нюю, єш, сов. в. відтага́нити, ню, ниш, гл. Снимать, снять с тренога котелок с варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?