Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відтупати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відтупати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відту́пати, паю, єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.