Словник української мови (1937)/відтупати
Зовнішній вигляд
◀ відтуляти | Словник української мови В відтупати |
відтупуватися ▶ |
|
Відту́пати, паю, єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.