Словник української мови (1937)/відхилятися

by Борис Грінченко

◀ відхиляти

Словник української мови Борис Грінченко В відхилятися

відхитнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відхиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відхили́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Приотворяться, приотвориться. Двері відхилилися. Харьк.