Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відходжати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відходжати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відходжа́ти, джа́ю, єш, гл. = Відхо́дити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одходжає. Чуб. V. 848.