Словник української мови (1937)/відчарувати
| ◀ відчалюватися | Словник української мови В відчарувати |
відчахнути ▶ |
|
Відчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Путем колдовства заставить одного любящего оставить другого. Сидить руда з моїм милим… Таки руду одчарую, з милим наживуся. Мил. 81.