Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відчаяка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відчаяка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчая́ка, ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.