Словник української мови (1937)/відчитувати

by Борис Грінченко

◀ відчитати

Словник української мови Борис Грінченко В відчитувати

відчіпне ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчи́тувати, тую, єш, сов. в. відчита́ти, та́ю, єш, гл. Отчитывать, отчитать. Прийшла оце мені черга царівну відчитувати. Рудч. Ск. II. 29.