Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відчухрати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відчухрати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчухра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Отрубить, отделить ветку от ствола. 2) = Відчухмарити.