Словник української мови (1937)/відшиб

by Борис Грінченко

◀ відшептати

Словник української мови Борис Грінченко В відшиб

відшивати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відшиб, бу, м. В выраж. На, у ві́дшибі. В стороне. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 183. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.